гридниця

1. У давньоруській архітектурі — приміщення для княжих дружинників (гридів), яке зазвичай розташовувалося на території дитинця або княжого двору; казарма княжої дружини.

2. Загальна назва для великої парадної зали в княжих палацах Київської Русі, призначеної для зборів дружини, бенкетів та урочистих прийомів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |