Значення
-
Місце, де колись існувало поселення, але воно зникло або було зруйноване; залишки стародавнього житла, селища або городища.
-
В археології — ділянка землі з матеріальними слідами постійного проживання людини в минулому (залишками жител, господарських споруд, речами тощо).
-
(застаріле) Місце для поселення, житла; ділянка землі, придатна для заселення та будівництва.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сельбище, р. сельбища, д. сельбищу, з. сельбище, о. сельбищем, м. сельбищі, к. сельбище