сельбище

1. Місце, де колись існувало поселення, але воно зникло або було зруйноване; залишки стародавнього житла, селища або городища.

2. В археології — ділянка землі з матеріальними слідами постійного проживання людини в минулому (залишками жител, господарських споруд, речами тощо).

3. (застаріле) Місце для поселення, житла; ділянка землі, придатна для заселення та будівництва.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |