Древослів

Словник Української Мови

секстет

[sɛkstɛt] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний твір для шести виконавців-інструменталістів або вокалістів, а також ансамбль із шести музикантів, що його виконує.

  2. У поезії: строфа з шести рядків (секстина).

  3. Група з шести осіб або предметів, об’єднаних спільною діяльністю або ознакою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. секстет, р. секстету, д. секстетові, з. секстет, о. секстетом, м. секстеті, к. секстете

Походження слова (Етимологія)

Слово «секстет» походить від італійського «sestetto», що означає «шістка», утвореного від латинського «sextus» — «шостий». Спочатку воно використовувалося в музиці для позначення ансамблю з шести виконавців або твору для такого складу. Згодом набуло ширшого значення — група з шести осіб або предметів.
Споріднені слова:квінтет, октет, дует

Більше записів