графітування

1. Технологічний процес нанесення шару графіту на поверхню металевих виробів для надання їм антикорозійних властивостей, зменшення тертя або покращення електропровідності.

2. У металургії — процес виділення вуглецю у вигляді графіту в чавуні під час його кристалізації або термічної обробки, що надає матеріалу специфічних механічних властивостей.

3. У хімічній промисловості — просочування або покриття матеріалів графітом для підвищення їхньої хімічної стійкості або термостійкості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |