графіт

Значення

1. Мінерал, природна модифікація вуглецю, що має шарувату кристалічну структуру, темно-сірого кольору з металевим блиском, м’який і жирний на дотик; використовується для виготовлення олівців, вогнетривів, електродів, як мастило та як сповільнювач нейтронів у ядерних реакторах.

2. Штучний матеріал, що складається переважно з вуглецю та має властивості, аналогічні природному графіту; отримується шляхом термічної обробки нафтового коксу, кам’яновугільного пек тощо.

Правопис та відмінювання