Словник Української Мови
Буква
1. Мінерал, природна модифікація вуглецю, що має шарувату кристалічну структуру, темно-сірого кольору з металевим блиском, м’який і жирний на дотик; використовується для виготовлення олівців, вогнетривів, електродів, як мастило та як сповільнювач нейтронів у ядерних реакторах.
2. Штучний матеріал, що складається переважно з вуглецю та має властивості, аналогічні природному графіту; отримується шляхом термічної обробки нафтового коксу, кам’яновугільного пек тощо.
Приклад 1:
Ядерні реактори розрізняють: 1) за характером основних матеріалів, що знаходяться в активній зоні (ядерне па- ливо, сповільнювач, теплоносій); в ролі по- дільних і сировинних речовин використ о- вують U235 92 , Pu239 94 , U233 92 , U238 92 , Th232 90 , в ролі сповільнювачів – воду (звичайну і важку), графіт, берилій, кадмій; в ролі те плоносіїв – повітря, воду, водяну пару, Не, Со тощо. 2) за енергією нейтронів (реактори на теплових і швидких нейтронах); 3) за характером розміщення яде рного палива і сповільнювача в активній зоні: гомогенні (обидві речовини рівномірно змішані одна з одною) і гетерогенні (оби д- ві речовини розміщуються окремо у вигл я- ді блоків); 4) за типом режиму (неперервні й ім- пульсні); 5) за призначенням (енергетичні, дослі д- ні реактори виробництва нових поділ ьних матеріалів, радіоактивних ізотопів і та ін.).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Блиск: 1. металічний – графіт; 2. неметалічний – кальцити, кварц, польові шпати; 3. діамантовий – алмаз; 4. жирний – каолініт; 5. перламутровий – слюди; 6. шовковистий – азбест, гіпс; 7. восковий – халцедон, кремінь. Твердість – протистояння зовнішній механічній дії (дряпанню, різанню).
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Температура кипіння деяких речовин Водень –253 Свинець 1740 Азот –196 Алюміній 2500 Кисень –183 Мідь 2567 Ефір 35 Олово 2620 Спирт 78 Залізо 2750 Молоко 100 Хлор -34,1 Вода 100 Графіт 4200 Йод 186 Магній 1095 Ртуть 357 Срібло 2170 Сірка 444,6 Натрій 82,9 Цинк 906 Платина 39000 Кухоннна сіль 1465 Золото 2947 24 Показник заломлення або абсолютний показник заломлення − це характерне для середовища число, яке визначає в скільки разів швидкість розповсюдження світла в середовищі менша за швидкість світла у вакуумі. Здебільшого позначається латинською літерою n. Величину показника заломле ння середовища характеризують також терміном оптична густина .
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”