Значення
-
(в логіці) логічна операція, що полягає у відокремленні, виділенні певного елемента з загального судження або поняття; форма умовиводу.
-
(в лінгвістиці) виділення, відокремлення мовної одиниці (звука, слова тощо) для аналізу або в мовленнєвому потоці.
-
(застаріле) відокремлення, ізоляція; стан самітності, усамітнення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. секлюзія, р. секлюзії, д. секлюзії, з. секлюзію, о. секлюзією, м. секлюзії, к. секлюзіє