квінтет

1. Музичний твір для п’яти виконавців-інструменталістів або вокалістів, кожна партія якого має самостійне значення.

2. Ансамбль із п’яти музикантів (інструменталістів або співаків), що виконують такі твори.

3. У переносному значенні — група з п’яти осіб або п’ять однорідних предметів, які сприймаються як єдине ціле.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |