сефард

1. Представник групи євреїв, що сформувалася на Піренейському півострові (в Іспанії та Португалії) та зберегла свою самобутню мовну (ладино), культурну та релігійну традицію, особливо після вигнання з Іспанії в 1492 році.

2. Нащадок євреїв, вигнаних з Іспанії та Португалії в XV–XVI століттях, що проживають переважно в країнах Північної Африки, Близького Сходу, Південної Європи та Латинської Америки.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |