АБСУРДИ́ЗМ, -у, чол.
1. Напрям у літературі, театрі та мистецтві XX століття, що ґрунтується на зображенні світу як позбавленого логіки, сенсу та причинно-наслідкових зв’язків, підкреслюючи безглуздість людського існування (наприклад, театр абсурду, література абсурду).
2. Світоглядна позиція або філософська концепція, яка стверджує, що людське життя та Всесвіт не мають об’єктивного сенсу, а спроби його знайти призводять до конфлікту між прагненням людини до раціональності та ірраціональністю світу.