сатурн

[sɑturn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У римській міфології — бог часу, землеробства, родючості, батько верховного бога Юпітера, який відповідає давньогрецькому Кроносу.

  2. Шоста за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи, газова гігантка, відома своєю системою яскравих кілець, що складаються з крижаних часток і пилу.

  3. (у переносному значенні, поет.) Символ часу, старості, невблаганної долі.

  4. (іст.) Назва важкого металу свинцю в алхімії та давній астрономії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сатурн, р. сатурна, д. сатурнові, з. сатурн, о. сатурном, м. сатурні, к. сатурне

Більше записів