сатурн

1. У римській міфології — бог часу, землеробства, родючості, батько верховного бога Юпітера, який відповідає давньогрецькому Кроносу.

2. Шоста за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи, газова гігантка, відома своєю системою яскравих кілець, що складаються з крижаних часток і пилу.

3. (у переносному значенні, поет.) Символ часу, старості, невблаганної долі.

4. (іст.) Назва важкого металу свинцю в алхімії та давній астрономії.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |