1. (у фізиці) такий, що має властивість феромагнетизму — здатність намагнічуватися до насичення під дією зовнішнього магнітного поля та зберігати залишкову намагніченість після його припинення; властивий феромагнетикам.
2. (у техніці) що стосується або виготовлений із феромагнітного матеріалу (заліза, кобальту, нікелю та їх сплавів тощо).