сатуратор

[sɑturɑtor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій для насичення рідини вуглекислим газом (карбонізації), що використовується у виробництві газованої води та інших шипучих напоїв.

  2. (У хімії та технології) Апарат, установка або резервуар для сатурації — насичення одного речовини іншою (наприклад, газу рідиною).

  3. (У медицині) Пульсоксиметр — портативний медичний пристрій для неінвазивного вимірювання насичення капілярної крові киснем (сатурації).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сатуратор, р. сатуратора, д. сатураторові, з. сатуратор, о. сатуратором, м. сатураторі, к. сатураторе

Походження слова (Етимологія)

Слово «сатуратор» походить від латинського saturator, що означає «насичувач», утвореного від прикметника satur — «ситий, насичений». Воно прийшло в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема з німецької (Saturateur), французької (saturateur) та англійської (saturator). Сатуратором називають апарат для насичення рідин газом, наприклад, для приготування газованої води, а також для створення насичених розчинів. Це слово також пов’язане з поняттям «сатурація» — процесом насичення.
Споріднені слова:насичення, газований, розчин

Більше записів