Приклад 1:
Логічним отож виглядає їх насичення своєю енергією художніх структур різних щодо художнього методу, літературного напрямку і стильової палітри авторів (І. Франка, Л. Толстого, Лесі Українки та ін.). А своєрідним філософським узагальненням їх стала праця О. Шпенглера «Захід Європи».
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Але досконалі, або мужі (viri — звідси чеснота отримує свою назву — virtus), займають уже сам палац, або твердиню чесноти, де немає ніякої міри, оскільки немає і насичення; звідси виходить, що один має перевагу перед іншими, бо і в палаці існують ступені підйому, і чим більшу хтось має перевагу над іншим, тим більше користі приносить він людському родові і стає подібнішим до бога, ласка якого не має меж, не знає ні міри, ні числа. Звідси у Павла, якщо не помиляюсь, нараховується п’ять класів обраних, тобто таких, що заслуговують на пошану.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 3:
Максимальний термоелектронний струм, можливий при даній температурі катода, називають струмом насичення I н. При малих значеннях нa UU << за- лежність термоелектронного струму від анодної напруги описується законом Бог у- славського-Ленгмюра Постійний електричний струм 146 23 aa BUI = , де В – коефіцієнт, який залежить від фо р- ми електродів та їх взаємного розміщення. Якщо позначити через N загальну кількість електронів, що вилітають з кат о- да при даній температурі за одиницю часу, то силу струму насичення нI можна виз- начити за формулою NeIн = .
--- Невідомий автор, "168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005"
Приклад 4:
Якщо позначити через N загальну кількість електронів, що вилітають з кат о- да при даній температурі за одиницю часу, то силу струму насичення нI можна виз- начити за формулою NeIн = . Залежність струму нас и- чення нI від температ у- ри катода має вигляд (рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 5:
Математично залежність густини струму насичення описується за класи ч- ною електронною теорією формулою Рі – чардсона: kT e н eTAj ϕ∆− = , де m2 kneA π= , тут e, m, n – відповідно заряд, маса та концентрація електр онів в металі, k – стала Больцмана. Отже, за класичною електр онною теорією коефіцієнт A залежить від концен- трації електронів n і для різних м еталів є неоднаковим.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
