насичення

[nɑsɪt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “наситити” — процес задоволення потреби в їжі, вгодовування до стану ситості.

  2. (Хім., фіз.) Процес розчинення максимально можливої кількості речовини в рідині або газі до досягнення стану насиченого розчину чи пари.

  3. (Перен.) Наповнення чогось у великій кількості, збільшення концентрації певних елементів, властивостей або якостей (наприклад, насичення кольору, насичення повітря парами).

  4. (Тех.) Технологічний процес обробки матеріалів для надання їм певних властивостей шляхом просочування або введення інших речовин (наприклад, насичення металу вуглецем).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. насичення, р. насичення, д. насиченню, з. насичення, о. насиченням, м. насиченні, к. насичення

Більше записів