Словник Української Мови
Буква
1. Задовольнити чиюсь потребу в їжі, зробити ситим, нагодувати до стану ситості.
2. Наповнити, просочувати якоюсь речовиною, рідиною або властивістю до максимальної міри; набрякнути.
3. Перен. Задовольнити в повній мірі духовну, інтелектуальну або емоційну потребу; наповнити якимось почуттям, змістом.
Приклад 1:
Перший прагне до того, щоб по-жебрацькому випросити їжі і наситити черево чужими обідами, другий, подібно до змії, вкрадаючись у довір’я, вивідуючи таємниці, прагне до того, щоб заподіяти шкоду простій і необачній людині і навіть зовсім згубити її. О, справді пекельна змія!
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 2:
a 134 b Жиленко І. В.К оли Благозволив Бог відвідати і <…> своїх у темряві й тіні смерт – ній, що сиділи оковані ницітю невідання Істинного Бога, і жа- даючи наситити <…> свої блага. Виріс паросток добродійства <…> ве- ликого серед князів златоточивого Володимира.
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”
Приклад 3:
Кожен елемент (особливо d-елементи) прагне наситити як головну, так і побічну валентності.
— Невідомий автор, “Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”