1. (в архітектурі Середньої Азії) напівпідземна споруда з куполом для збору та зберігання води, часто розташована вздовж караванних шляхів; водосховище, криниця-резервуар.
2. (власна назва) історична місцевість у Ташкенті (Узбекистан), названа за однойменною сардобою, побудованою в XVIII столітті.