1. У середньовічній Європі — васал, який отримав земельне володіння (феод, лен) від сюзерена на умовах несення військової служби та виконання інших зобов’язань.
2. У широкому значенні — землевласник, що належить до феодального стану, лицар-землевласник; феодал.