Значення
-
У середньовічній Європі — васал, який отримав земельне володіння (феод, лен) від сюзерена на умовах несення військової служби та виконання інших зобов’язань.
-
У широкому значенні — землевласник, що належить до феодального стану, лицар-землевласник; феодал.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. феодатарій, р. феодатарія, д. феодатарієві, з. феодатарія, о. феодатарієм, м. феодатарієві, к. феодатарію