самозупинний
[sɑmozupɪnnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про механізм, пристрій, систему) Здатний автоматично зупинятися при досягненні певних умов або завершенні робочого циклу без зовнішнього втручання.
-
(у техніці, інформатиці) Такий, що має властивість самозупинки; наприклад, алгоритм або процес, який гарантовано завершує свою роботу за скінчену кількість кроків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозупинний, р. самозупинного, д. самозупинному, з. самозупинного, о. самозупинним, м. самозупиннім