самозбуджувальний
[sɑmozbudʒuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який здатний до самозбудження, тобто до виникнення або посилення коливань, струму, намагніченості тощо без зовнішнього впливу за рахунок внутрішніх джерел енергії або властивостей системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозбуджувальний, р. самозбуджувального, д. самозбуджувальному, з. самозбуджувального, о. самозбуджувальним, м. самозбуджувальнім