Значення
-
Жінка або дівчина, яку насильно привели кудись, зокрема до поліції або до суду для з’ясування обставин справи.
-
У стародавньому українському та російському праві (XI–XVII ст.) — жінка, яку позивач або свідок був зобов’язаний насильно привести до суду для участі в процесі; жіночий відповідник до «приведенця».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приведенниця, р. приведенниці, д. приведенниці, з. приведенницю, о. приведенницею, м. приведенниці, к. приведеннице