самозбуджений
[sɑmozbudʒɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про осцилятор, коливальну систему) Такий, що здатний генерувати незатухаючі коливання за рахунок внутрішнього джерела енергії без зовнішнього періодичного впливу.
-
(про електричний генератор) Такий, що працює на принципі самозбудження, коли струм у обмотці збудження знімається з якоря самого генератора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозбуджений, р. самозбудженого, д. самозбудженому, з. самозбудженого, о. самозбудженим, м. самозбудженім