самозбудний

1. (про систему, пристрій) Такий, що здатний до самозбудження — автоматичного виникнення коливань або струму в електричному колі без зовнішнього впливу після початкового імпульсу.

2. (перен., про явище, процес) Такий, що виникає та підтримується власними внутрішніми силами, механізмами або джерелами енергії, без постійного зовнішнього стимулювання.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |