Значення
-
Самозаймистість — властивість речовини або матеріалу миттєво займатися вогнем при контакті з повітрям без зовнішнього джерела запалювання (наприклад, від тертя, удару або внаслідок хімічної реакції).
-
Самозаймистість — у переносному значенні: схильність до різких, неконтрольованих емоційних спалахів або імпульсивних дій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозаймистість, р. самозаймистості, д. самозаймистості, з. самозаймистість, о. самозаймистістю, м. самозаймистості, к. самозаймистосте