Самозаймистість — властивість речовини або матеріалу миттєво займатися вогнем при контакті з повітрям без зовнішнього джерела запалювання (наприклад, від тертя, удару або внаслідок хімічної реакції).
Самозаймистість — у переносному значенні: схильність до різких, неконтрольованих емоційних спалахів або імпульсивних дій.