1. Той, хто привів когось або привівся кудись; провідник, супровідник.
2. (у техніці) Деталь механізму, що передає рух від одного вузла до іншого, з’єднувальна ланка; тяга, шатун.
3. (заст.) Той, хто подає привід, навід, доносчик.
привідник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |