привідник

[prɪʋidnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто привів когось або привівся кудись; провідник, супровідник.

  2. (у техніці) Деталь механізму, що передає рух від одного вузла до іншого, з’єднувальна ланка; тяга, шатун.

  3. (заст.) Той, хто подає привід, навід, доносчик.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. привідник, р. привідника, д. привідникові, з. привідника, о. привідником, м. привідникові, к. привіднику

Більше записів