самозатискувач

[sɑmozɑtɪskuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Технічний пристрій або елемент конструкції, призначений для автоматичного фіксування, затиску чи блокування під дією прикладеної сили без необхідності застосування додаткових фіксаторів.

  2. Різновид гайки або кріпильного елементу, що має вбудований механізм (наприклад, деформовану ділянку, пластикову вставку, контровочне кільце) для самоблокування та запобігання самовідгвинчуванню під вібраціями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозатискувачі, р. самозатискувача, д. самозатискувачеві, з. самозатискувача, о. самозатискувачем, м. самозатискувачеві, к. самозатискувачу

Більше записів