самовідгвинчування

[sɑmoʋidɦʋɪnt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або дія, при якій механізм, деталь чи кріплення відгвинчується, відкручується самостійно, без прямого втручання людини, зазвичай внаслідок вібрації, коливань або інших зовнішніх сил.

  2. Переносно: психологічний процес або поведінка, спрямована на самостійне звільнення (викручування) зі складної, незручної чи винуватої ситуації, часто шляхом виправдань, маніпуляцій або перекладання відповідальності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовідгвинчування, р. самовідгвинчування, д. самовідгвинчуванню, з. самовідгвинчування, о. самовідгвинчуванням, м. самовідгвинчуванні, к. самовідгвинчування

Більше записів