самоблокування

1. Властивість або стан, коли система, механізм чи пристрій автоматично блокує (зупиняє) власну роботу при виявленні несправності, небезпечного режиму чи порушення заданих умов експлуатації для запобігання пошкодженню або аварії.

2. У переносному значенні — свідома чи несвідома поведінка людини, що полягає у відмові від дій, розвитку чи реалізації можливостей через внутрішні психологічні бар’єри, страхи, стереотипи або установки.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |