гіпергармонічний
[ɦipɛrɦɑrmonit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
(у математиці, зокрема в теорії потенціалу) Пов’язаний з гіпергармонічними функціями, які є узагальненням класичних гармонічних функцій; такий, що задовольняє певні диференціальні нерівності.
-
(у музикознавстві) Пов’язаний з гіпергармонічним ладом, надзвичайно хроматизованою ладовою системою, що виходить за межі традиційної тональності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіпергармонічний, р. гіпергармонічного, д. гіпергармонічному, з. гіпергармонічного, о. гіпергармонічним, м. гіпергармонічнім