Значення
-
Пристрій або механізм, призначений для автоматичного фіксування, затискання або утримання деталі, інструменту чи матеріалу без постійного зовнішнього зусилля, зазвичай за рахунок власної конструкції (наприклад, самозатискачі у верстатних пристроях, струбцинах).
-
Розмовна назва канцелярського кліпа (скріпки) для паперів, який має пружну конструкцію, що дозволяє самозатискатися та утримувати листи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозатискач, р. самозатискача, д. самозатискачеві, з. самозатискач, о. самозатискачем, м. самозатискачеві, к. самозатискачу