струбцина

[strubt͡sɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Струбцина — ручний столярно-слюсарний інструмент у вигляді скоби з гвинтовим затиском, призначений для тимчасового фіксування деталей під час їх обробки або з’єднання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струбцина, р. струбцини, д. струбцині, з. струбцину, о. струбциною, м. струбцині, к. струбцино

Походження слова (Етимологія)

Слово «струбцина» походить з німецької мови. Воно є видозміненим запозиченням з німецького слова Schraubenzwinge, що означає «гвинтовий затискач» або «тиски». Це слово складається з двох частин: Schraube — «гвинт» і Zwinge — «тиски». У свою чергу, Zwinge споріднене з нижньонімецьким dwenge («капкан») та данським tvinge («столярське затискне пристосування»). Таким чином, струбцина — це інструмент, який використовують для затискання деталей під час столярних або слюсарних робіт.
Споріднені слова:затискач, лещата, струбцинка

Більше записів