струбцинка

[strubt͡sɪnkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Ручний столярно-слюсарний інструмент у вигляді затискача з двома паралельними платформами та гвинтом для тимчасового закріплення деталей під час обробки або з’єднання.

  2. Розм. Зменшувально-пестлива форма до слова “струбцина“.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струбцинка, р. струбцинки, д. струбцинці, з. струбцинку, о. струбцинкою, м. струбцинці, к. струбцинко

Більше записів