самозапліднений

[sɑmozɑplidnɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Про рослину або організм, який здатний до запліднення власним пилком або власними статевими клітинами без участі іншої особини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозапліднений, р. самозаплідненого, д. самозаплідненому, з. самозаплідненого, о. самозаплідненим, м. самозаплідненім

Більше записів