самовироджуваний
[sɑmoʋɪrodʒuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у філософії, теології) Такий, що породжує сам себе, має джерело свого існування в собі самому; самопороджений.
-
(у техніці, інформатиці) Такий, що здатний до самовідтворення, автоматичного створення власної копії або подібної структури без зовнішнього втручання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовироджуваний, р. самовироджуваного, д. самовироджуваному, з. самовироджуваного, о. самовироджуваним, м. самовироджуванім