самовідтворення

[sɑmoʋidtʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Біологічна властивість живих організмів, клітин або популяцій створювати собі подібних, що забезпечує продовження існування виду або клітинної лінії в часі; автореплікація.

  2. У соціології та культурології — процес відтворення соціальної групою (наприклад, сім’єю, класом) своїх структур, статусів, цінностей та моделей поведінки в наступних поколіннях.

  3. У техніці та кібернетиці — здатність системи створювати свою точну або функціонально еквівалентну копію без зовнішнього втручання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовідтворення, р. самовідтворення, д. самовідтворенню, з. самовідтворення, о. самовідтворенням, м. самовідтворенні, к. самовідтворення

Більше записів