1. Алгебраїчна структура, що узагальнює поняття алгебри над полем, де операція множення визначена не лише для двох, а для будь-якої кількості елементів, тобто як n-арна операція; часто вивчається в сучасній абстрактній алгебрі та математичній фізиці.
2. У суперматематиці та теоретичній фізиці — алгебраїчна структура, що поєднує властивості супералгебри (Z₂-градуйованої алгебри) з додатковими узагальненнями, наприклад, включає оператори, які не є ні парними, ні непарними.