самовиховування

[sɑmoʋɪxoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес свідомої, цілеспрямованої роботи людини над формуванням у себе позитивних якостей, вольових рис характеру, моральних принципів та розвитком здібностей за допомогою самоконтролю, самоаналізу та спеціальних вправ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовиховування, р. самовиховування, д. самовиховуванню, з. самовиховування, о. самовиховуванням, м. самовиховуванні, к. самовиховування

Більше записів