прибіч

1. (у географії) Місцевість, розташована безпосередньо біля чогось, переважно біля води; берег, узбережжя, прибережна смуга.

2. (у лісівництві) Край лісу, що межує з відкритим простором (полем, лукою тощо); опушка.

3. (застаріле) Бік, сторона; околиця, околишня місцевість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |