Значення
-
(у географії) Місцевість, розташована безпосередньо біля чогось, переважно біля води; берег, узбережжя, прибережна смуга.
-
(у лісівництві) Край лісу, що межує з відкритим простором (полем, лукою тощо); опушка.
-
(застаріле) Бік, сторона; околиця, околишня місцевість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прибіч, р. прибіча, д. прибічеві, з. прибіча, о. прибічем, м. прибічеві, к. прибічу