1. Посошний — у Київській Русі та Великому князівстві Литовському: державний чиновник, який збирав податок «посошину» (податок з плуга або з диму) та виконував судово-адміністративні функції на певній території.
2. Посошний — у Московській державі (XVI–XVII ст.): службова особа, яку призначали для виконання різних доручень (наприклад, збирання податків, супровід посольств, проведення перепису), часто тимчасово та «по посоху» (тобто за наказом).
3. Посошний — у козацькому війську: старшинська посада, помічник осавула, відповідальний за розстановку варт, організацію табору під час походу.