посошний
[posoʃnɪj] Прикметник
Значення
-
Посошний — у Київській Русі та Великому князівстві Литовському: державний чиновник, який збирав податок «посошину» (податок з плуга або з диму) та виконував судово-адміністративні функції на певній території.
-
Посошний — у Московській державі (XVI–XVII ст.): службова особа, яку призначали для виконання різних доручень (наприклад, збирання податків, супровід посольств, проведенняперепису), часто тимчасово та «по посоху» (тобто за наказом).
-
Посошний — у козацькому війську: старшинська посада, помічник осавула, відповідальний за розстановку варт, організацію табору під час походу.
Правопис та відмінювання
н. посошний, р. посошного, д. посошному, з. посошного, о. посошним, м. посошнім