АПНЕ́УЗ, -а, чол., фізіол. Тривалий спазм дихальних м’язів, що призводить до зупинки дихання на вдиху; патологічний тип дихання, який характеризується затримкою дихання у фазі вдиху внаслідок ураження дихального центру довгастого мозку.
апнеуз
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |