самовільниця

1. Жінка, яка втікає з дому або від родини, щоб жити на власний розсуд, часто з коханим чоловіком; втікачка.

2. Заст. Жінка, яка самовільно, без дозволу родини або влади, вирішила влаштувати своє життя, вийшла заміж тощо; свавільниця.

3. У переносному значенні: жінка або дівчина з незалежним, вольовим характером, яка діє на власний розсуд, нехтуючи суспільними умовностями.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |