самовільниця

[sɑmoʋilʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка, яка втікає з дому або від родини, щоб жити на власний розсуд, часто з коханим чоловіком; втікачка.

  2. Заст. Жінка, яка самовільно, без дозволу родини або влади, вирішила влаштувати своє життя, вийшла заміж тощо; свавільниця.

  3. У переносному значенні: жінка або дівчина з незалежним, вольовим характером, яка діє на власний розсуд, нехтуючи суспільними умовностями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовільниця, р. самовільниці, д. самовільниці, з. самовільницю, о. самовільницею, м. самовільниці, к. самовільнице

Більше записів