Додавати якусь кількість до наявної, збільшувати число, розмір, обсяг чогось.
Посилювати, робити більш інтенсивною якусь дію, прояв якоїсь якості (наприклад, швидкості, зусиль).
Розмовне: говорити додатково, зауважувати, додавати до сказаного.
прибавляти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вiн, подумавши, прийняв мене за п’ятдесят рублiв на год з тим, що коли буду у своїм дiлi справний, то вiн менi i бiльш прибавить, i усе буде прибавляти, бачивши моє старанiє. Я зрадувався, почувши, що бiльш нiчого не треба, щоб грошi заробити, як тiльки бути чесним i своє дiло не лiнуючись справляти.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Але ж як дати йому землю та лишити самого, то він ляже під грушкою та й спатиме і нічого не робитиме!» Ці слова ліпше, ніж цілий том, малюють ступінь розвитку, на якому стояла галицька громада в 1875 р., і прибавляти мені до них нічого. В кінці юля я виїхав у Галичину з одним молодим приятелем, котрого я буду звати X. Б. Ми поїхали на Радзівілів, щоб оглянути Почаїв.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Частина мови: дієслово () |