Значення
-
Свідома відмова від власних інтересів, прагнень або благ заради інших людей, високих ідеалів або моральних принципів; самопожертва.
-
У філософському та релігійному контексті — добровільне зречення від особистих бажань, комфорту або волі як шлях до духовного вдосконалення або аскетичний спосіб життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовідречення, р. самовідречення, д. самовідреченню, з. самовідречення, о. самовідреченням, м. самовідреченні, к. самовідречення