самовідречення

Свідома відмова від власних інтересів, прагнень або благ заради інших людей, високих ідеалів або моральних принципів; самопожертва.

У філософському та релігійному контексті — добровільне зречення від особистих бажань, комфорту або волі як шлях до духовного вдосконалення або аскетичний спосіб життя.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |