1. Такий, що був прибудований до чогось, добудований як додаткова частина до основної споруди.
2. (У техніці) Такий, що конструктивно з’єднаний з основним агрегатом або вузлом, утворюючи з ним єдине ціле.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що був прибудований до чогось, добудований як додаткова частина до основної споруди.
2. (У техніці) Такий, що конструктивно з’єднаний з основним агрегатом або вузлом, утворюючи з ним єдине ціле.
Приклад 1:
Двері храму божого є Закон Божий, а переказ є прибудований до храму притвор. Скільки переддвер’я є від вівтаря, а хвіст від голови, стільки віддалений переказ (від Закону Божого).
— Тютюнник Григорій, “Вир”