самоусунутися

[sɑmousunutɪsjɑ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Добровільно відмовитися від участі в чому-небудь, від виконання обов’язків, посади тощо; усунути себе від якоїсь справи.

  2. (У праві) Добровільно відмовитися від виконання суддівських, прокурорських або слідчих повноважень у конкретному провадженні через наявність обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я самоусунуся, ти самоусунешся, він самоусунеться, ми самоусунемося, ви самоусунетеся, вони самоусунються

Більше записів