Значення
-
Ухилення від виконання своїх обов’язків, службових, громадських чи моральних функцій; добровільна відмова від участі в чому-небудь, від необхідних дій.
-
У праві: відмова особи, яка має певні повноваження (наприклад, судді, прокурора), від участі у розгляді справи за наявності обставин, що викликають сумнів у її неупередженості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоусунення, р. самоусунення, д. самоусуненню, з. самоусунення, о. самоусуненням, м. самоусуненні, к. самоусунення