Значення
-
Посадовець органів досудового розслідування, який уповноважений проводити слідчі дії та має право порушувати кримінальні справи, розслідувати злочини, з’ясовувати обставини справи та формувати матеріали для передачі до суду.
-
Спеціаліст, який займається розслідуванням, з’ясуванням обставин певної події, зазвичай у складі спеціально створеної комісії (наприклад, слідчий авіаційної катастрофи).
-
(Заст.) Той, хто займається слідством, розслідуванням у широкому сенсі; дослідник, розслідувач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слідчий, р. слідчого, д. слідчому, з. слідчого, о. слідчим, м. слідчім, к. слідчий