протома

[protomɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У мистецтві Стародавньої Греції — скульптурне зображення голови людини або тварини (частіше коня), що використовувалося як архітектурне прикрашення або завершення поховальної стели.

  2. У археології — антропоморфне або зооморфне зображення, що є частиною (верхівкою) ритуального посуду або іншого предмета.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. протома, р. протоми, д. протомі, з. протому, о. протомою, м. протомі, к. протомо

Більше записів