1. Який стосується поховання померлого, пов’язаний з обрядами та церемоніями проводу в останню путь.
2. Який має сумний, скорботний, траурний характер; похмурий, жалібний (про музику, пісню, настрій тощо).
поховальний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді ж з’явився новий тип царської гробниці, що був поєднанням поминального храму з пірамідою (поховальний комплекс Ментухотепа І в Дер-ель-Бахрі, який, до речі, був кенотафом). Фараони Середнього Царства вже будували собі піраміди не з кам’яних блоків, а з цегли- сирцю та щебеню, намагаючись врятувати поховальну камеру від злодіїв за допомогою складного внутрішнього планування піраміди (її товщу пронизував лабіринт коридорів, таємних входів і виходів у стелі й підлозі, провалів-пасток тощо).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикментик () |