1. Який був підданий похованню, закопаний у землю або поміщений у спеціальну споруду (гробницю, склеп тощо) після смерті; покійний, що знаходиться в могилі.
2. Який був прихований, захований, затаєний від чиїхось очей або знань.
похований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зійшовши тоді на берег, він рушив у глибини цвинтаря, хоч, безперечно, ніхто з близьких йому 101 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ людей у цій землі не похований. Я прийняв його за такого собі туриста, що, відбившися — навмисне чи випадково — від групи, шукає для себе вражень самотужки.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
князем Мстиславом III Романовичем 961, в якій він і похований. Вона спочатку була дерев’яною; а потім про кам’яну церкву цього імені згадується в середині 16 століття.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: прикментик (True) |