самоурядування

[sɑmourjɑduʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Право та можливість територіальної громади, національно-культурної спільноти чи організації самостійно вирішувати питання свого внутрішнього життя в межах, встановлених законом.

  2. Система органів публічної влади (наприклад, місцеве самоврядування), що реалізує це право через виборні або створені громадою органи.

  3. (У широкому сенсі) Принцип автономії, самоорганізації та самостійного управління власними справами будь-якої спільноти чи колективу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоурядування, р. самоурядування, д. самоурядуванню, з. самоурядування, о. самоурядуванням, м. самоурядуванні, к. самоурядування

Більше записів