1. Який сам собою керує, має внутрішнє самоврядування; автономний.
2. Який діє самостійно, без зовнішнього керівництва або контролю, часто нехтуючи встановленими правилами чи порядком; свавільний, самовладний.
самоуправний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |